В своїй колекції маю велику кількість ремастрованих видань старих записів, вінілів, а також кілька бокс-сетів… Вважаю себе колекціонером з досвідом і скажу вам чесно – бокс сет “The Beatles“, що вийшов наприкінці минулого року дуже непогана річ і має входити до списку маст-хев будь-якого меломана, а бітломана – обов’язково! Мій кєнт, що його купив дуууууже не пошкодував!
Попереджаю одразу – ремастровані альбоми не є реміксами, а справжнісінькі оригінальні записи 60-х років (окрім Help! та Rubber Soul, що перезведні Джорджем Мартіном у 1986). У бокс-сеті немає міксів 5.1 або бонус треків. Це “звичайні” альбоми Бітлів, які ми знаємо, поважаємо і любимо, яким зробили легкий макіяж. Вважаю за потрібне додати, що перші чотири альбоми вперше виходять в стерео, так як оригінальні СІДІ були мономіксами.
Слухаючи перевидання Revolver та Sgt Pepper дуже помітне переважання низьких частот і це просто приголомшливо! Ці ноти не з’явились, як результат будь-яких змін, вони завжди там були, прости ми їх ніколи не помічали.
Як мені здається, багато людей звернуть увагу не стільки на якість звуку, скільки на оформлення. Диски 80-х супроводжувались буклетами, в котрих було просто мінімум інформації. Сьогодні перевидання виходять в приємних картонних конвертах, в котрих можна знайти кольорові буклети з фотографіями та ессе, які розповідають про оригінальний процес запису альбомів та про ремастрування. Також на дисках є короткі документальні фільми (десь по 5 хвилин кожний), і хоча деякі з них ми вже бачили на ДіВіДі “Beatles Anthology”, на дисках також можна знайти зовсім нові фото, які ніхто з вас до цього не бачив, рідкісні інтерв’ю та ніколи раніше не видані записи бесід гурту в студії.
Головний за ремастовані копії Алан Роуз натякнув, що в майбутньому можуть вийти такі ж бокси але з дисками в форматі Blue-ray та мікси “звук навколо”.
Якщо вас турбує обгортка та новіші вейви в студійному записі, то ці видання є останнім словом техніки. Ви не пошкодуєте! І ще, музика, до речі, теж нічого…
Немає коментарів:
Дописати коментар